Норма звучить просто: адміністративні витрати благодійної організації не можуть перевищувати 20% її доходу за поточний рік (ч. 3 ст. 16 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», №5073-VI). На практиці ж навколо цих 20% накопичилося більше плутанини, ніж навколо будь-якої іншої норми для НПО.

З яких коштів можна платити адмінвитрати

Це ключовий момент, який часто розуміють невірно. 20% — це не автоматичне право забрати п'яту частину з кожної гривні, що надійшла. Використати на адмінвитрати можна лише кошти, щодо яких донор:

  • не вказав цільового призначення пожертви, або
  • прямо вказав «на статутну діяльність» чи «на адміністративні витрати».

З адресної пожертви — наприклад, зібраної конкретно «на лікування дитини N» — не можна витратити на адмінвитрати жодної гривні, незалежно від загального відсотка по організації. До адмінвитрат також можна віднести пасивні доходи (наприклад, відсотки банку за розміщення коштів фонду на депозиті).

Що саме вважається адміністративними витратами

Перелік адміністративних витрат визначає П(С)БО 16 «Витрати» (п. 18): загальні корпоративні витрати, утримання апарату управління, оренда офісних приміщень, юридичні та консультаційні послуги для потреб управління, зв'язок, амортизація й утримання основних засобів загальногосподарського призначення тощо. У повному Плані рахунків ці витрати обліковуються на рахунку 92 «Адміністративні витрати», у спрощеному Плані рахунків (наказ Мінфіну №186) — на рахунку 96 «Інші витрати», де благодійній організації варто відкрити окремий субрахунок саме для адмінвитрат.

Важливий нюанс: якщо витрати пов'язані з реалізацією конкретного проєкту (наприклад, оренда приміщення, в якому здійснюється безпосередня допомога набувачам), логічніше відносити їх на рахунок обліку витрат діяльності (23 чи 949), а не до адміністративних — інакше організація штучно завищує адмінвитрати і наближається до порушення ліміту без реальної на те причини.

Як рахувати частку

Дохід і витрати для порівняння з 20% беруться за методом нарахування, а не за фактом руху грошей — оскільки неприбуткові організації, як і всі юрособи, ведуть облік за принципом нарахування та відповідності доходів і витрат (ст. 4 Закону №996-XIV). Порівняння робиться наростаючим підсумком за рік, а не за кожну окрему пожертву.

Що буде за перевищення

Перевищення 20%-го ліміту податківці кваліфікують як порушення вимог Закону №5073-VI, що, своєю чергою, є порушенням вимог п. 133.4 Податкового кодексу України щодо неприбутковості. Наслідки:

  • організацію виключають з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
  • з першого числа місяця, в якому відбулося порушення, і до кінця року організація зобов'язана звітувати й сплачувати податок на прибуток на загальних підставах (пп. 133.4.3, 133.4.4 ПКУ);
  • податкове зобов'язання, штрафні санкції та пеня нараховуються на суму операцій нецільового використання активів;
  • повторно набути статус неприбуткової організації можна тільки з наступного звітного року.

Практичний висновок

Головний ризик перевищення ліміту — не в самому факті витрачання коштів на управління, а в недостатньому розмежуванні джерел фінансування на етапі первинного обліку. Якщо кожна пожертва з першого дня позначена в системі за призначенням (адресна / на статутну діяльність / без призначення), порахувати частку адмінвитрат — питання одного звіту, а не ручного перерахунку в кінці кварталу.

Правова основа: Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (№5073-VI, ч. 3 ст. 16), пп. 133.4.3–133.4.4 Податкового кодексу України, П(С)БО 16 «Витрати» (п. 18).